Я відкрила для себе два прості домашні засоби, які справді творять дива з геранню. Без дорогих добрив і зайвої «хімії». Навіть ослаблена пеларгонія після них швидко відновлюється, зеленіє й починає рясно цвісти.
Перший варіант — звичайний крохмаль, який є на кожній кухні. Достатньо розчинити 1 чайну ложку крохмалю в 1 літрі теплої води та додати ще ложку меду (або цукру, якщо меду немає).
Поливаю тільки під корінь і невеликими порціями, щоб не залити рослину. Уже за кілька днів помітно, як листя стає яскравішим, а сама герань ніби оживає. Особливо добре цей спосіб працює навесні або після зимового ослаблення.
Другий перевірений засіб — настій із лаврового листа та кориці. Беру 2–3 листочки лавра, заливаю окропом і залишаю настоятися приблизно на 30 хвилин. Потім додаю пів чайної ложки кориці та доводжу об’єм до 1 літра водою.
Цим розчином можна як поливати рослину, так і злегка обприскувати листя. Після такого догляду герань виглядає значно здоровішою, а ще рідше страждає від мошок і грибка.
Але з досвіду зрозуміла головне: жодна підживка не врятує, якщо переливати рослину. Герань не переносить постійно вологого ґрунту — коріння починає задихатися, а листя ще більше жовтіє.
Тому тепер поливаю помірно: краще частіше, але невеликими порціями.
Також помітила, що під час цвітіння герань потребує більше сил. Якщо їй бракує вологи чи поживних речовин, вона швидко скидає бутони.
Саме тому раз на два тижні використовую одну з цих підживок. Результат завжди радує: кущі стають густими, насичено-зеленими, а квітів настільки багато, що іноді майже не видно листя 🌺
