Захід погрожує Росії «пекельними санкціями» у разі масштабного вторгнення в Україну. Як вони можуть вдарити по російській економіці і чому Євросоюз налаштований менш рішуче, ніж США. Протягом останніх місяців лідери країн Заходу багаторазово заявляли, що у Росії є дві альтернативи. Перша – припинити погрожувати Україні новим вторгненням, відвести війська від кордону і вирішувати всі хвилюючі її питання за столом переговорів. Друга – продовжувати ескалацію, але заплатити за це дуже високу ціну.
Зважившись на нове масштабне вторгнення, Росія в будь-якому випадку ризикує зазнати великих втрат – мова про людські життя. Їх напевно буде більше при широкомасштабній агресії проти України, ніж у 2014-15 роках, на піку боїв на Донбасі. Фактично неминучою бачиться і дипломатична ізоляція Москви, також набагато суворіша, ніж сім років тому.
Втім, як показує вся історія Росії, сподіватися на те, що можлива загибель тисяч і тисяч її солдатів може якось вплинути на плани Кремля, як мінімум, наївно. А дипломатичну ізоляцію з боку цивілізованого світу там і зовсім можуть використовувати в своїх інтересах, зміцнивши улюблену концепцію «обложеної фортеці» і «Росії в колі ворогів».
Тому головна надія Заходу, крім дипломатичних переговорів і поставок Україні оборонних озброєнь – економічні санкції. Судячи з усього, у Вашингтоні і європейських столицях сподіваються, що Москва проявить хоч трохи раціональності і в своїх розрахунках врахує цей аргумент.
Скромний ефект
Санкції на випадок вторгнення Росії будуть «незрівнянно масштабнішими, ніж у 2014 році», що не раз повторювали лідери США і країн ЄС. Втім, складно сказати, що введені в 2014-му і в наступні роки санкції проти РФ за окупацію Криму і агресію на Донбасі були настільки вже грандіозними.
Так, більше половини всіх введених США антиросійських санкцій, спрямованих на блокування активів і транзакцій, стосувалися окремих фізосіб, а не компаній.
«Такі санкції можуть мати наслідки для конкретних залучених осіб і можуть посилати важливі політичні сигнали, але навряд чи вони справляють більш широкий вплив на російську економіку», — йдеться в доповіді Дослідницької служби Конгресу США, яку тиждень тому спеціально підготували для американських конгресменів.
Більш значущими видаються секторальні санкції США і Євросоюзу, які обмежують доступ російських компаній і банків до ринків капіталу і технологій, в першу чергу, в оборонній та енергетичній сфері. Втім, з двадцятки найбільших компаній РФ під ті чи інші секторальні санкції потрапили тільки дев’ять.
Лідери країн Заходу остаточно не вирішили питання щодо санкцій проти РФ (Фото: Getty Images)
Оцінки загального ефекту американських і європейських санкцій на російську економіку дуже відрізняються. Наприклад, аналітики Atlantic Council вважають, що вони змогли зменшити зростання ВВП Росії на 2,5-3% (або близько 50 млрд доларів) щорічно. За іншими оцінками, втрати були меншими в рази.
Справа в тому, що ефект від санкцій складно відокремити від впливу інших економічних факторів. «Ймовірно, російська економіка більше постраждала у зв’язку зі зміною світових цін на нафту – основного виду експорту і джерела доходів – і економічних потрясінь, пов’язаних з пандемією COVID-19, ніж від санкцій», – йдеться в доповіді для Конгресу.
Згідно з оцінками МВФ, зробленими в 2019 році, ефект від падіння цін в три рази перевищував ефект від санкцій: 0,6% недоотриманого ВВП проти 0,2% щорічно.
У будь-якому випадку, можна констатувати: якою б не була економічна шкода від санкцій в абсолютних цифрах за останні роки, вона не змогла істотно вплинути на агресивну політику Кремля щодо України і Заходу.
Найкращий доказ цього – поточна ескалація і загрози нового вторгнення в Україну. Втім, анонсовані на цей випадок санкції обіцяють бути набагато більш суттєвими, у висловах західних політиків і експертів – «безпрецедентними» і навіть «пекельними».
Від SWIFT до експорту газу
Конкретного, тим більше узгодженого між США, Великобританією і Євросоюзом переліку потенційних санкцій поки не існує. Але з публічних виступів і розмитих натяків офіційних осіб, зареєстрованих в Конгресі законопроектів і «злитої» в ЗМІ неофіційної інформації можна сформувати приблизний перелік того, що може чекати Росію, якщо вона все ж вирішить атакувати.
Мабуть, найбільш на слуху можливе відключення Росії від міжбанківської системи SWIFT, якою користуються понад 11 тисяч банків та інших фінансових установ по всьому світу. Де-факто це унеможливить розрахунки за куплені і продані товари і послуги між Росією і майже всім іншим світом.
«З відключенням від SWIFT припиняються можливості для зовнішньої торгівлі. Це відчує і вся держава, вся економіка і окремо населення – за кордоном можливості розрахуватися пластиковою карткою не буде, залишиться тільки готівка», – сказав РБК-Україна радник президента України з питань економіки Олег Устенко.
За його словами, особливо чутливим буде удар по основі російського експорту –нафті та газу, адже стане незрозуміло, яким чином за них доведеться розраховуватися без використання SWIFT.
РФ можуть відключити від міжнародної системи платежів (Фото: offshoreview.eu)
Втім, на думку керівника аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександра Паращія, в короткостроковій перспективі це дійсно створить для Росії серйозні проблеми. Однак при бажанні все ж можна буде вибудувати альтернативну структуру для розрахунків.
«Саме по собі відключення SWIFT не буде чимось кошмарним. В першу чергу, це призведе до серйозної девальвації рубля, але я думаю, що ефект буде не дуже тривалим», – сказав виданню Паращій.
На його думку, в цілому, найбільш ефективними будуть санкції, спрямовані на ослаблення курсу рубля: крім відключення від SWIFT це санкції проти російських банків і обмеження конвертації рубля (його обміну на долар, євро, фунт стерлінгів).
За повідомленнями західних ЗМІ, ці опції також серйозно розглядаються, як і обмеження на покупки державних боргових паперів (за деякими оцінками, це може обійтися Росії в 10 млрд доларів щорічно). У такому випадку, російській владі доведеться якось вирішувати проблему з дефіцитом держбюджету.
«Доведеться урізати дефіцит, скорочувати частину програм, і явно не військових, не силового блоку, а в соціальній сфері. Приватний бізнес теж не зможе вийти на зовнішні ринки – тобто зникає можливість залучення коштів і нормального розвитку, в довгій перспективі це вдарить по можливості вести програми «лояльності» населення», – сказав РБК-Україна Устенко.
Також США з союзниками розглядають можливість обмеження торгівлі з РФ, причому як експорту, так і імпорту. Зокрема, можливий удар по найвужчому місцю російської економіки – напівпровідниках, які використовуються в будь-якій сучасній техніці, від літаків до електричних зубних щіток.
У цьому плані Росія повністю залежна від імпорту, її власне виробництво чіпів становить менше відсотка всього світового ринку. Схожі заходи вже використовувалися проти СРСР під час «холодної війни» і цілком успішно, зігравши свою роль в колосальному технологічному відставанні країни від Заходу. Більш того, розглядається можливість обмежити поставки і готової продукції в сегменті споживчої електроніки, зокрема, смартфонів.
Можливе й обмеження російського сировинного експорту, в першу чергу, вуглеводнів, хоча конкретні кроки в цьому напрямку невідомі.
Найбільше на слуху, безумовно, газопровід «Північний потік-2», сертифікація якого зараз призупинена. Якщо проект так і залишиться замороженим, для Росії це стане болючим ударом не тільки в геополітичному та іміджевому плані, але і суто фінансово, з урахуванням витрачених на нього мільярдних інвестицій.
Незапуск ПП-2 стане фіаско для Росії (Фото: nord-stream2.com)
Швидкість реакції або чому зволікає ЄС
Виступи російських чиновників і провладних експертів на цю тему зводяться до двох головних тез: по-перше, санкції Росії не страшні, по-друге, Захід на них не зважиться, тому що вони йому невигідні.
У сегменті споживчої електроніки, наприклад, ситуація виглядає однозначною: бравада російської влади не має під собою жодних підстав, ні про яку «самодостатність» мова не йде.
Протягом останніх років в РФ багаторазово намагалися представити «розробки вітчизняного виробництва» – які незмінно виглядали і працювали вкрай убого, до того ж були створені із залученням американських, китайських або тайваньських технологій і комплектуючих.
В інших сферах справи йдуть не настільки однозначно. «Зусилля Росії щодо зменшення залежності від світової фінансової системи зробили її більш підготовленою до санкцій, які, як попередили США і Європа, підуть за новою атакою на Україну», – констатувала Financial Times.
Так, ще з 2014 року, з початку агресії проти України, РФ почала робити зусилля з дедоларизації своєї економіки. Станом на минулий рік, частка долара в золотовалютних резервах склала 16,4% (для порівняння: 21,7% – золото, 13,1% – китайський юань, ще близько третини – євро). А загальний обсяг резервів з кінця 2015 року зріс на 70%. За рахунок зростання цін на газ і нафту вдалося наповнити т.зв. «Фонд національного добробуту» до 190 млрд доларів.
Така фінансова подушка може допомогти Росії пережити перший шок від можливих санкцій, зокрема від відключення SWIFT, який все ж неминуче настане. Розроблена в якості альтернативи національна Система передачі фінансових повідомлень (СПФП) поки обслуговує лише кожну п’яту внутрішню транзакцію в РФ, все інше припадає на той же SWIFT.
Олександр Лукашенко може розповісти, як йому живеться під санкціями Заходу (Фото: kremlin.ru)
Періодичні заяви про створення якоїсь спільної системи з Китаєм залишаються лише розмовами – до СПФС за весь час приєднався лише один китайський банк. У Китаї паралельно розробили власну систему CIPS, але при цьому продовжують дуже активно використовувати і SWIFT.
Мабуть, головний козир РФ в дискусіях навколо можливих санкцій –енергозалежність Європи від російського газу, що займає близько 40% ринку ЄС. Одномоментно відмовитися від цих поставок Євросоюз не може навіть теоретично.
Та й в цілому економічна залежність ЄС від Росії набагато вища, ніж у США. Для Євросоюзу РФ є п’ятим за важливістю торговим партнером, для США – не завжди потрапляє навіть в топ-30 країн.
Тому в останні дні європейці активно дискутують, як між собою, так і з Вашингтоном, про те, якими саме можуть бути санкційні заходи на випадок вторгнення РФ в Україну. Обережніше за все висловлюється влада Німеччини, не даючи чіткої відповіді на питання про перспективи «Північного потоку-2» на випадок російської агресії.
Глава МЗС Анналена Бербок скептично висловилася і про можливість відключення Росії від SWIFT. При тому, що головну роль тут відіграють якраз європейці, а не американці – штаб-квартира компанії розташована в Брюсселі, і вона працює в рамках європейського законодавства.
Як повідомляє Bloomberg з посиланням на свої джерела, поки що вдалося домовитися тільки про одне: якщо російські війська перейдуть кордон України, ЄС точно застосує санкції. Але за іншими пунктами згоди немає: які саме санкції повинні застосовувати, якою має бути реакція на інші агресивні кроки РФ, крім відкритого вторгнення (кібератаки, обмеження поставок газу, підрив внутрішньоукраїнської стабільності, «обмежений» наступ і т.д.). Конкретний же перелік санкцій Єврокомісія представить тільки після того, як Росія перейде до агресивних заходів.
«Було б нерозумно публічно заявляти про наміри ЄС, а потім не виправдовувати очікувань після того, як Росія почне діяти», – цитує видання співрозмовника серед чиновників ЄС.
Таким чином, незважаючи на те, що очікувані антиросійські санкції дійсно виглядають вражаюче, впевненості в тому, що вони будуть застосовані Заходом швидко, злагоджено і в повному обсязі, на жаль, немає. Що цілком може дати Кремлю аргумент на користь подальшої агресії.
А заклики української влади ввести санкції превентивно, не чекаючи російського наступу, не знайшли відгуку ні в Євросоюзі, ні в США. Як заявив держсекретар Ентоні Блінкен, в такому випадку санкції втратять «ефект стримування».
