У законі «Про житловий фонд соціального призначення» є перелік тих, хто має право на отримання безкоштовного житла. До таких категорій належать діти з інвалідністю та сироти, сім’ї, де є більше 5 дітей, ті, чиє житло визнали аварійним чи таким, де не можна проживати та багато інших категорій. Finance.ua як портал, що дбає про ваші доходи, дослідив, які документи потрібні для отримання такого житла. Процедура отримання житла не проста. Є інструкції про кожен етап, включно з даними, в якій теці подається пакет документів.
Які категорії громадян можуть отримати безкоштовне житло.
У законі «Про житловий фонд соціального призначення» є перелік тих, хто має право на отримання безкоштовного житла. Люди з цього списку мають право позачергового отримання «квадратів»:
Діти з інвалідністю та сироти, або діти, батьки яких позбавлені права піклування; ті, чиє житло визнали аварійним чи таким, де не можна проживати, зокрема й ті, хто потребує поліпшення житлових умов; ті, про кого йдеться у законі «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; постраждалі від Чорнобильської катастрофи; ті, кого реабілітували після незаконного засудження, і яким неможливо повернути відібране житло;
ті, хто підпадає під дії закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; сім’ї, де є більше 5 дітей або жінка одночасно народила трьох і більше малюків.
Наступний список стосується тих, хто має також має право отримати соціальне житло (стаття 12 закону визначає їх право як «першочергове»):
Учасники війни та бойових дій, зокрема ті, хто отримав інвалідність; ті, хто має інвалідність I і II груп; ті, хто має певні заслуги перед державою і має відповідні нагороди; колишні в’язні концтаборів; ті, хто має хворобу, яка вимагає ізольованого проживання через небезпеку зараження інших; батьки, зокрема одинокі, що мають 3 та більше дітей, або дитину з інвалідністю з дитинства або до 18 років; військові, що звільнені в запас або у відставку; сім’ї загиблих на виробництві; ті, хто отримав травму/захворювання на виробництві, внаслідок чого змушені проживати ізольовано; молоді сім’ї, одинокі батькі в неповних сім’ях, віком до 35 років; вагітні жінки; ті, хто втратив працездатність; пенсіонери.
В якості житла може бути квартира у багатоповерховому будинку, садиба або навіть одна кімната. Найчастіше це не нові приміщення, а нерухомість на вторинному ринку.
За нормами Житлового кодексу на одну особу має бути не менш 13,65 кв. м жилої площі, але можна отримати додаткові 10 «квадратів» або окрему кімнату, якщо виконавчий комітет місцевої ради визнає потребу у цьому.
Комісія, створена органами місцевої влади, визначає, чи належить житло до аварійних чи неприйнятних для проживання. Якщо коротко, то будинки вважаються небезпечними, якщо:
Мають в своїй основі конструкції, які прогнили або деформувалися внаслідок пожежі чи стихійного лиха; розміщені у місці з високим рівнем шуму, вірогідністю обвалу, підтопленням або отруєння небезпечними речовинами води, повітря чи грунту; їх ремонт вважаться недоцільним.
Документи. Для потрапляння на житловий облік потрібно надати у органи місцевого самоврядування такі папери:
Заяву про прохання взяти на соціальний облік; довідка про склад сім’ї;
довідка про сукупні доходи сім’ї; перша сторінка та сторінка про прописку паспорту та ІНН кожного з членів сім’ї (копії); свідоцтво про нарождення дітей;
посвідчення (копія) учасника бойових дій, сім’ї загиблого; довідка переселенця; документи, які підтверджують, що ви маєте право на поліпшення умов проживання (кількість «квадратів» на людину, площа квартири чи будинку, права на власність, якщо хтось має житло); висновок комісії, щодо аварійності та небезпечності місця проживання; свідоцтво про шлюб або його розірвання (копії); довідка з місця роботи; висновок лікарсько-консультаційної комісії або довідка про інвалідність.
Розгляд заявки та перевірка документів триває протягом 30 календарних днів. Після чого кандидат отримує листа з повідомленням про постановку на облік або відмову. У разі позитивної відповіді у тому ж листі фіксується номер у черзі, який було присвоєно сім’ї або особі.
Відмову можна оскаржити в суді.
