Днями РНБО доручила СБУ провести перевірку так званих “Харківських угод” з метою встановлення чи були такі рішення урядовців свідченням державної зради. Це рішення спрямоване не проти кожного окремого депутата, який голосував за ратифікацію, адже, згідно з українським законодавством, зокрема, Конституцією, депутат не може нести відповідальність за колективне рішення, заявив очільник Фонду “Українська політика”, політолог, історик Костянтин Бондаренко у коментарі Главреду.
“Це – спроба перевірити, чи відбулося голосування за ратифікацію харківських домовленостей з порушенням регламенту Верховної Ради. Адже тодішня опозиція неодноразово звинувачувала парламентську більшість у тому, що у 2010 році, коли відбувалася ратифікація, голосували чужі карти, а, отже, не було фактичної кількості 236 депутатів, які нібито віддали свої голоси за це рішення – їх було значно менше”, – пояснив політолог.
Він припускає, що надмірна увага зі сторони президента до цього питання є зовсім не випадковою.
“У серпні планується запуск Кримської платформи. Тому зараз готується певна юридична база для того, щоб заявити на весь світ, що, з юридичної точки зору і з точки зору міжнародного права, в Криму не має права базуватися Чорноморський флот Російської Федерації”, – пояснив Бондаренко.
Політолог наголосив, що у випадку, коли “харківські угоди” були прийняті з порушенням ряду норм, то цілком зрозуміло, що вони втрачають свою юридичну силу
“А, отже, і російський Чорноморський флот після 2017 року не мав права перебувати на території півострова, який, своєю чергою, визнається більшістю держав територією України”, – сказав Бондаренко.
Політолог додає, що в очах Росії таке рішення буде сприйматися як абсолютно нікчемне. Але, з точки зору міжнародного права і дипломатичного символізму, це матиме значення, і Україна зможе апелювати до цього на всіх міжнародних майданчиках.
Нагадаємо, що угода між Російською Федерацією та Україною з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (“харківські угоди”) – це підписаний 21 квітня 2010 року президентом України Віктором Януковичем і президентом РФ Дмитром Медведєвим договір про продовження базування Чорноморського флоту Росії у Криму.
Згідно з домовленостями, з 28 травня 2017 року перебування ЧФ в Криму продовжувалося ще на 25 років – до 2042 року. Москва надала Києву номінальну знижку на газ на суму 100 доларів. Угода мала продовжуватися на наступні періоди по 5 років. Попередити про вихід одна зі сторін мусила не раніше, ніж за 1 рік.
Рада схвалила Харківські угоди 27 квітня 2010 року. Ухвалене рішення супроводжувалося бійкою між депутатами від влади та опозиції. Однак документ було ратифіковано – проголосували 236 парламентаріїв.
У 2014 році Москва в односторонньому порядку вийшла з Харківських угод, бо Крим був анексований Росією.
