Невесела історія(
Їду ранком в Київ. На зупинці стоїть хлопець, в руках табличка “лікар”. Натягаю маску. Зупиняюсь.
Він сідає, знімає маску. Кажу: “Вдягніть, будь ласка”.
Він каже, що здоровий. Я наполягаю.
Вдягає маску. Заходиться кашлем. На мій підозрілий погляд каже: “Не хвилюйтесь, це я на роботі застудився”.
Питаю: “На роботі? Ви працівник моргу?”
Він: “Ні, я в магазині працюю, на складі протяги”.
Я: “Ви ж наче лікар?”
Він (переходить на “ти”): “А ти б зупинилась?”
Кажу: “Ні. Я в зоні ризику”.
Він каже: “От через таких, як ти, доводиться обманювати”.
Мовчу. Він починає себе накручувати: “Понакупляли машин і забули про людяність”.
Мовчу. Він заводиться. Видає: “Люди перетворились на свиней. І ти така ж”.
Зупиняюсь на зупинці. Кажу: “Виходь”.
Він: “В смислі?”
Я: “В смислі з машини виходь”.
Він гне матюки. Переконується, що я не жартую. Виходить.
Я відїжджаю. Він кидає в машину пляшкою.
Мені пощастило, що не скляною.
На майбутнє – можете ображатись, але я буду підвозити виключно знайомих лікарів.
Крапка.
