Чи не буде з продовольством того ж, що вже є з масками? Представники вітчизняної хлібопекарської галузі б’ють на сполох: Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномели країни» закликали президента та уряд обмежити експорт зерна — інакше різко зросте вартість хліба і хлібобулочних виробів. Відповідне звернення минулого тижня оприлюднив «Главком».
Однак уряд вирішив експорт зернових не обмежувати. Боротьба між вітчизняними хлібопекарями і експортерами пшениці, що почалася через кризу, викликану пандемією, завершилася перемогою трейдерів.
Востаннє проблемою нестачі пшениці незалежна Україна зіткнулася у 2002 році. Був дефіцит, зерно імпортували з Казахстану по 1200 грн за тонну (тоді як внутрішня ціна перед кризою складала 560 грн). Хліб, звичайно, підскочив у ціні. У 2003 році ціна на зерно відкотилася до рівня 650-700 грн за тонну, але ціна хліба не впала. І з тих в Україні з головним продуктом харчування така ж ситуація, як і з паливом: нафта і долар дорожчають – бензин дорожчає, нафта і долар дешевшають – бензин знову дорожчає.
З 2010 року в Україні щорічно підписується Меморандум про взаєморозуміння між урядом, аграріями та експортерами щодо експорту зернових культур. Мета документа — забезпечення продовольчої безпеки держави.
Меморандум на 2018/19 маркетинговий рік (триває з 1 липня по 30 червня) був підписаний 10 серпня 2018 року. Загальний узгоджений обсяг експорту пшениці склав тоді 16 млн т: 8 млн т продовольчої пшениці і 8 млн т фуражної.
Меморандум на 2019/20 рік підписали 3 жовтня минулого року, і він вперше був узгоджений без додатка, в якому зазначаються обсяги зерна, які можуть бути відвантажені з країни. Одним словом, експорт зернових вирішено було не обмежувати – рекордний урожай дозволяв «розгулятися».
Передбачалося, що відвантаження за межі країни в 2019/20 маркетинговому році складуть від 18 до 20 млн т – тут вже як поведе себе невидима рука ринку.
І ось в умовах неочікуваної світової кризи, викликаної коронавірусом, ця рука дала відмашку експортерам нарощувати продажі. Просто про всяк випадок: що далі буде – незрозуміло, а хліб – це завжди хліб. У підсумку маємо ситуацію, коли урожай зріс порівняно з попереднім сезоном на 12%, а експорт може підскочити на всі 25%.
Хто вивозить зерно з України
Згідно з даними за лютий 2020 року, які є в розпорядженні «Главкома», найбільшим експортером українського зерна були в цей період компанія «Кернел-трейд», яка відвантажила за місяць продукції на $189,6 млн. Далі йдуть «АДМ Трейдинг Україна» ($67,6 млн), «Сантрейд» ($65, 6 млн), «Нібулон» ($47,8 млн), «Гленкор Агрікалчер Україна» ($34,8 млн), «Олсідз Блек Сі» ($32,7 млн) і «Луї Дрейфус компані Україна» ($29,1 млн).
Після обвалу нафтових котирувань до $30 за барель експорт зерна різко впав, але потім спрацював ефект відкладеного попиту: і вже за тиждень з 14 по 20 березня українські морські порти перевалили 1,18 млн т зернових, що на 26% більше, ніж тижнем раніше. Найбільше зросли поставки пшениці: її відвантажили 284 тис т, зростання — 67%.
Цей факт і стривожив українських пекарів і мірошників.
Вічне подорожчання У минулому році в Україні було зібрано 28 млн т пшениці, ще 2 млн т — перехідні залишки. Внутрішнє споживання пшениці 1-3 класів (1 клас — це тверді сорти, що йдуть на макаронні вироби, 2-3 класи — борошномельна пшениця) становить близько 4 млн т щорічно, стільки ж — фуражна пшениця. Разом — 8 млн т.
Виходячи з цієї арифметики голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун приходить до висновку: «Ніякої катастрофи немає». Експерт оперує даними про те, що сьогоднішній день експортовано близько 17,5 млн т пшениці, тобто на внутрішньому ринку, з урахуванням нашого споживання, залишається ще 4 млн. «У середині червня почнуть збирати новий урожай. Якщо на той час порти будуть працювати в турборежимі, ми вивеземо, ну, максимум 2 млн т (зазвичай з квітня по червень експортується 1 млн). І в новий сезон ми знову зайдемо з перехідним залишком 2 млн т. Якщо в країні криза, експорт не можна зупиняти, його необхідно тільки підтримувати — це жива валюта», — наполягає Дикун.
Але у Всеукраїнській асоціації пекарів притримуються геть іншої думки. Там заявляють, що на внутрішньому ринку зерна склалася критична ситуація – за останні десять днів середня ціна на пшеницю 2 і 3 класу зросла на 400-500 грн за тонну. І таке здорожчання вже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/т. Оскільки борошно в собівартості хліба становить 43%, то ціни на хліб, за розрахунками виробників, підвищаться на 15-20%.
З чого складається собівартість хліба: борошно – 43%, інша сировина – 5%, витрати на збут – 27%, адміністративні витрати – 7%, загальновиробничі, витрати – 7%, заробітна плата – 5%, паливо – 4%, електроенергія – 1%, фінансові витрати – 1%
*Дані Всеукраїнської асоціації пекарів
Однак, за словами генерального директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, і в 2018 році хліб дорожчав майже в два з половиною рази швидше, ніж інші продукти. Тоді зростання цін за підсумками року склало в середньому 22%. За підсумками 2019 року хліб подорожчав ще на 23%. І це відбувалося без жодних економічних криз і епідемій.
«Пекарі кажуть — зерно подорожчало і подорожчає хліб. І нагадують, що у 2018 році пшениця 2-3 класу на внутрішньому ринку продавалася за ціною 6,5 тис грн за тонну. У 2019 — по 4,3 тис грн, тобто зерно подешевшало більш ніж на 30%. А скажіть — хліб в минулому році дешевшав?», – ставить риторичне питання глава Аграрного союзу України Геннадій Новіков. Він навіть дорікає пекарям та млинарям: «Зараз ціни на внутрішньому ринку зросли з 4,3 тис до 5,3 тис за тонну. Але в минулому році ніхто не заважав їм купити зерно про запас і спокійно тримати ціну на хліб».
Втім, звинувачувати виробників борошна та хліба у тому, що вони не запаслися зерном заздалегідь, складно. Власні потужності зберігання борошномельних підприємств не перевищують 1,5 млн тонн, що в сукупності в середньому може забезпечити потреби виробництва до трьох місяців.
Треба відзначити і той факт, що зараз хліб в Україні коштує дорожче, ніж у сусідніх країнах. Наприклад, в Польщі 550 г нарізного батона в упаковці коштує 1,69 злотих — трохи більше 11 грн. А у нас ціна на такий же батон, але 250 г — 8-9 грн. Тобто, вітчизняний продукт на 30% дорожче польського. У Білорусії вартість 1 кг хліба – близько 1 євро, пів кіло — 15 грн, теж дешевше, ніж в Україні.
За даними Державної служби статистики України, виробництво хліба та хлібобулочних виробів в 2019 році в порівнянні з 2018 роком скоротилося на 10,7%. Якщо порівнювати 2018 і 2017 роки — падіння склало 10%. Тобто в цілому попит на хліб падає. Цілком можливо, що не лише через скорочення населення і споживання, але і через ціни також.
«Рекомендована норма споживання хліба в Україні — 240 г на добу на душу населення, а за даними офіційної статистики фактичне споживання хліба впало до 115 г, — ділиться цифрами з «Главкомом» президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Череда. — Але 50% виробників працюють за спрощеною системою оподаткування, і обсяги виготовленої ними продукції статистика на враховує. Тому дані Держкомстату не відображають реальну картину ринку, в сегменті виробництва і споживання Україна знаходиться на європейському рівні. Наприклад, за офіційними даними, споживання хліба в Німеччині – 280 грам на душу населення».
Володимир Череда також зазначає, що з початку карантину фіксується зростання попиту на хліб і хлібобулочні вироби в роздрібній мережі. Ріст становить 30-40% від нормального сезонного рівня. Але таке зростання, втім, стосується всіх основних продуктів харчування (судячи з прилавків, крупи розкуповують ще активніше).
Отже, перед урядом постало питання: що робити з експортом зерна? Ризикнути і торгувати далі: валютні надходження сьогодні особливо важливі. Чи все ж таки пригальмувати, враховуючи не тільки глобальну кризу, але і можливі проблеми з майбутнім урожаєм пшениці. Через аномально теплу і безсніжну зиму (через що були проблеми з вологою для озимих) і прогнозованого раннього і жаркого літа — посіви просто «горять».
Однак, замість підписання нового меморандуму, покликаного обмежити експорт зернових, з урахуванням ситуації, що склалася в країні і в світі, 30 березня Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства разом з учасниками зернового ринку підписали документ про встановлення граничного обсягу пшениці, який може бути експортованим у 2019/2020 маркетинговому році, на рівні 20,2 млн тон — тобто це навіть більше, ніж експортери припускали в минулому році.
Тут треба зазначити і те, що експерти ФАО, продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, вже застерігають, що через пандемію коронавірусу вже у квітні-травні можуть початися проблеми з поставками продуктів харчування в магазини. Поки що ж ситуація залишається під контролем лише завдяки тому, що більшість країн мали запаси продовольства.
