Закон про землю. Маю право про це писати, бо є за класовим поділом селянином, а за майновим, власником двох паїв на території рідного села у Львівській області.
Я, однозначно «за» його прийняття. З багатьох причин.
Перша і найголовніша, це те, що не може вповні функціонувати в Україні ринкова економіка, якщо немає ринку землі. Якщо земля не є товаром у країні , де ця земля є найякіснішим Божим даром, то ми вічно будемо тішитися 30 літрам молока від корови та нікчемним урожаям зернових. Бо так працює економіка. Друга, це те, що аж тепер то ,вибито з гасел популістів різного штибу благодатну ,спекулятивну, передвиборчу тематику «Закону про землю». Ця тема в сексуальному екстазі поєднувала і лівих і правих і передніх і задніх, роблячи з них вірних послідовників Леніна-Сталіна, хоч їм здавалося, що вони як мінімум Жанни д Арк , чи Олівери Кромвелі
Ну і третє. Надважливе. Голосування «проти» ринку землі ще раз де-факто продемонструвало, що « ширка» в Україні існує. БЮТ та ОПЗЖ є абсолютно подібними за своїми ідеями та одинакові за діями політичними силами. Дуже цікава метаморфоза. Виборці у них різні , а от цілі та задачі партійних керівництв одинакові. Побудувати оновлену СРСР на території України . І це варто пам’ятати завжди тим виборцям , хто голосує за Юлю, бо ті що за Вітю, цього хочуть свідомо та відверто.
Та сьогоднішнє прийняття «Закону про землю «, як ми його спрощено називаємо, несе в собі ще й інші позитивні речі. Воно прибирає з суспільного дискурсу тему, якою сварили між собою українців , на кшалт « Закону про мову», чи « Закону про освіту», та відкриває Уряду України доступ до коштів МВФ та інших фінансових донорів. Отримання чергового траншу є надважливим для бюджету України , стабільності національної валюти та дозволить уникнути дефолту в який нас системно та професійно заганяє Коломойський і його депутатська група з партії Слуга Народу. І не вартує забувати про пандемію короновірусу, наслідки від якого скоро підсилять негативну ситуацію з соціально-економічним життям українців . Тож співпраця з міжнародними інституціями ніяк не буде лишньою в ті моменти, коли Україна самостійно буде не в стані побороти ті виклики, які стануть перед нею до літа 2020 року.
І прикінцеве. Прийняття ринку землі я б порівняв з прийняттям Конституції , отриманням Томосу та підписанням всеохоплюючої Асоціації з Європейським Союзом . Гавкуни замовкнуть, а позитивом з цього Закону буде користати уся Україна . Ле хайм, гречкосії !
За матеріалами зі сторінки Василя Музики
