Зламалося вікно. Викликав майстра. Сьогодні приходить, я відкриваю двері.
Стоїть чоловік, років 40, без маски. — Доброго ранку, — кажу, — чи можу я запропонувати вам маску? — У мене є. — То вдягайте.
Зі скрипом, але дістає ту кляту маску. Маска виглядає, як доля нашого багатостраждального народу.
Одягає, йде у вітальню ремонтувати вікно. Працює швидко, але якісно. Та й узагалі — цілком нормальний чувак — чемний, спокійний. За півгодини все готово. Йде в коридор, взувається мовчки, але видно, що щось йому муляє. Знаєте це відчуття, коли в повітрі висить невербалізоване питання чи зауваження, висловити яке не дозволяє соціальна схема. Але я людина проста, питаю прямо:
— Якісь питання до мене є? — Та хотів спитати… — Прошу. — А ви так серйозно до ВСЬОГО ЦЬОГО ставитесь? — До чого? — Ну, до пандемії оцієї чи як її там. Просто ви перший, хто попросив мене одягнути маску. — Дозвольте зустрічне запитання. Ви щеплений? — Ні. — Чому? — Знайома медичка сказала, що це не допомагає. — А що допомагає, сказала? — Та хтозна… А у вас яка вакцuна? — «АcтpaЗенека». — Дорого? — Серйозно? — Присягаюсь. — Що, отак просто можна піти і надурняк зробити? — Абсолютно. — Дякую, не знав. Якщо так, то зроблю, напевно. Бо думав, це тільки за гроші. — Зробіть.
Майстер іде. Сподіваюся, хоча б ця несподівано відкрита шара переконає його вакцuнуватися.
А в контексті того, що люди досі не знають, що вакцuна — це не прерогатива «вершків суспільства», а доступна кожному, безкоштовна річ, можу хіба що передати привіт профільним міністерствам. Особливо тому, яке відповідає за інформаційну політику. Точніше, мало б відповідати. Бо валити все на людей — це добре, але відсутність нормальної інформаційної кампанії та соціальної реклами — точно не їхній пройоб.
“Уха від олігарха” Ахметов спеціально скинув гарячу воду в Буг! Температура води сягнула 41℃ – все просто “зварилось”… (ФОТО)